[SIZE=+1][B]кузьма -люди как корабли [/B][/SIZE]
я-не твій брат
ти-не сестра моя
ніколи не розказуй мені
хто і в чому є винний на нашій землі
люди як кораблі
кожен пливе.поки хвиля несе
і поки глибока вода.
глибока і темна до самого дна.
до самого. самого дна.
на глибині зустрічаються всі.
так ніби в морі місця нема
і труться бортами.аж стогне земля
від завісті.підлості й зла
хтось не доплив.бо йому
помогли набрати повні трюми води
бо стати героями тої війни
дуже хотіли вони.
а до берега тихо хвилі несуть
поранені душі живих кораблів.
а від берега знову в море ідуть ті.
хто вірив і правду знати хотів.
наш океан знає більше.ніж ми
секрети всі -у нього на дні
а ми ходим зверху.великі й малі.
люди як кораблі.
гордо пливем.і не вірить ніхто.
що ним зацікавилось зло.
і серед вітрив ми не чуєм щурів.
які прогризають нам дно...
а до берега тихо хвилі несуть
поранені душі живих кораблів
а від берега знову в море ідуть
ті.хто вірив і правду знати хотів...